Книга спогадів Василя Яремчука “У лабетах долі” друкується після його смерті. Автор усе життя носив у серці спогади про свою юність, про роки підпільної боротьби у рядах УПА, та найтяжчим тягарем були приховані від тодішньої совєтської громадськості згадки про жахливі роки в засланні у таборах Гулагу – у Норильську.
Василь Яремчук написав ці спогади тоді, коли Україна нарешті стала Незалежною державою. Мрія його видати книгу для нащадків дійснилася лише тепер. Розповідь не перевантажена філософією, у ній все просто, як було у житті сотень тисяч українців, котрі свої найкращі роки віддали страшним сталінським таборам. Тут спомини про тих російських “братів”, котрі змушували різні національності в нелюдських умовах важко працювати, голодувати і мерзнути.
У цій книзі – життя без прикрас. Але вся розповідь проникнута не лише описами буття каторжан, а й великою любов’ю до свого народу, України, бажанням працювати на своїй вільній землі…